Повернення ветеранів до цивільного життя — це природний процес. Кожен шлях ветерана або ветеранки унікальний, але водночас вони мають багато спільних моментів. Так спочатку ветерани піклуються про себе та свої потреби, а потім, набравшись сили та внутрішніх ресурсів, починають знайомитися із собою наново та рухатися до вкорінення — стану, коли їхньої сили достатньо, аби приймати важливі, довготривалі рішення свідомо та з внутрішньою готовністю.
На кожному із цих етапів ветерани можуть шукати роботу та в результаті знайомитися із вами. У цій статті ми розповідаємо, як відбувається цей шлях та допоможемо зрозуміти, як комунікувати та що враховувати у взаємодії з ветеранами, аби всім було комфортно.

Перший етап після повернення ветеранів та ветеранок до цивільного життя — це період піклування про себе. Зазвичай людині потрібен певний час, щоб навчитися дбати про себе та адаптуватися до нових умов. Кожен ветеран і ветеранка робить це по-своєму. Хтось приділяє увагу здоров'ю, адже має травми, поранення або хронічні хвороби — проходить медичне обстеження, лікування, протезування та інтенсивну фізичну реабілітацію.
Якщо людина влаштовується до вас уперше або повертається на цьому етапі, важливо проявити увагу до її здоров'я та поцікавитися, чи не планує вона проходити лікування або реабілітацію в майбутньому. Багато компаній пропонують працівникам медичне страхування. Для ветеранів це може бути додатковим бенефітом при працевлаштуванні.

Хтось у цей період продовжує займатися бюрократичними питаннями — проходить ВЛК, встановлює статуси чи підтверджує УБД. Деколи це буває довго й нелегко, тому ви можете поцікавитися, чи не потрібна людині допомога, або можете скерувати її на юридичну консультацію до хабу.
Також на цьому етапі ветерани та ветеранки можуть звертатися по психологічну підтримку. Деколи менеджери або HR-и мають упередженість щодо психічного здоров’я ветеранів. Головний ризик, який вбачають роботодавці у їхньому наймі — прояви посттравматичного стресового розладу.
Після участі в бойових діях ветерани дійсно можуть стикатись із певними психологічними переживаннями, однак найчастіше такі реакції є адекватною відповіддю людського організму на ненормальні умови, у яких вони перебувають під час служби. Окрім того, не кожне психологічне переживання вказує на психічний розлад і, попри стереотип, більшість ветеранів ніколи не стикаються з розладами психіки.
Деякі працедавці думають, що мають допомогти людині впоратися із психологічними наслідками служби чи війни та ставляться до психічного здоров'я дуже ніжно і з обережністю. Однак тут треба пам’ятати: ви не психологи й не маєте ними бути. Як працедавці вам важливо першочергово ставитися до людини із розумінням і прийняттям.
Якщо бачите, що в людини змінилася поведінка, можете запитати про її стан на зустрічі one-to-one. Якщо людині потрібна фахова підтримка, то можете скерувати її на потрібного фахівця поза компанією або в її межах. Якщо у вашій компанії є власний корпоративний психолог, то важливо, щоби спеціаліст розумів специфіку роботи із ветеранським досвідом. У цьому корисним буде розділ для фахівців на платформі обізнаності про психічне здоров’я Це Ок.
Також вам важливо розуміти, що етап піклування про себе не означає, що людина повертається проблемною і їй обов’язково необхідна допомога. Частіше за все людина починає шукати роботу вже після того, як пройшла певний шлях після повернення. Зазвичай ветерану або ветеранці спочатку потрібен деякий час, щоби побути із собою та рідними, зайнятися власним здоров'ям, прийти в тонус і потім уже займатися соціальними питаннями.

Коли основні турботи позаду, ветерани облаштовують щоденне життя: шукають свій режим і нове покликання. На цьому етапі ветерани й ветеранки пробують себе в нових ролях, починають навчатися нового, шукають нові інтереси, хобі, форми дозвілля й освітні можливості та формують нові звички.
Деякі ветерани були кадровими військовими й коли вони вперше потрапляють на цивільний ринок, то можуть змінювати сфери діяльності поки шукають роботу за покликанням. Для деяких ветеранів або ветеранок надважливим на цьому етапі є колектив, який приймає і розуміє його/її досвід. Якщо ви бачите в резюме, що людина за останній час змінювала декілька місць роботи, то вона могла перебувати або досі перебуває на етапі винаходу себе.

Також ветерани починають інтегрувати свій військовий досвід у цивільні навички. На військовій службі в людей прокачуються різні навички та в процесі винаходу себе нового вони можуть зрозуміти, що їм недостатньо попередньої роботи, бо вони виросли. Компанія може запропонувати рухатися структурними підрозділами, перейти в інший напрям, виконувати проєктну діяльність або міксувати обов’язки.
Якщо людина приходить на співбесіду на етапі пошуку себе і HR бачить, що вона поки не розуміє, чого конкретно хоче або має інші корисні компетенції, то можна спробувати в межах компанії підібрати вакансію, яка буде відгукуватися.
Якщо ж кандидат/-ка все одно вам не підходить, важливо надати якісний зворотний зв'язок. Не пишіть винятково те, що не берете людину через відсутність компетенцій. Спробуйте додатково дати рекомендації — куди звернутися далі в цікавому для неї напрямі, які знання та навички можна прокачати та які курси можуть бути для цього корисними. Також можете скерувати людину на кар'єрну консультацію у Ветеран Хаб.

Працювати за покликанням – велика цінність для ветеранів. На етапі вкорінення вони готові приділяти достатньо часу та уваги власній реалізації, шукати місце роботи надовго, аби вдосконалюватися та використовувати попередній, різноманітний досвід в одному місці. Вкорінення — це точно не кінцева мета, однак все одно важливий етап на шляху ветерана або ветеранки.
Якщо ветерани або ветеранки перебувають на цьому етапі, то накопичуватимуть експертизу та зростатимуть у вашій компанії. Якщо ви будете підтримувати та культивувати в роботі підхід до довгострокової співпраці та побудови зв’язків – від цього виграють усі сторони.

Головний показник вкорінення на шляху ветерана — коли рішення приймаються зважено та свідомо. Також на цьому етапі ветерани можуть шукати роботу більше за покликанням, а не за матеріальним становищем. Людині подобається те, що вона робить і вона довго працює на одному місці, тому до вашої команди приєднується працівник, який працюватиме на результат.
Ветеран або ветеранка може звернутися до вас на будь-якому етапі повернення. Як і будь-який інший працівник, вони можуть пройти чи не пройти випробовувальний термін, прийти на проєктну роботу або знайти у вас своє покликання. І це вже буде результатом вашої спільної роботи.