Процес переходу від військового до цивільного життя є комплексним життєвим досвідом, що містить значну кількість випробувань. Цей процес можна описати зокрема, як культурну акліматизацію — ветеранам потрібно звикнути до цивільного життя: облаштувати житло, знайти покликання та нову роботу або інтегруватися в довоєнну посаду, побудувати нові стосунки з родиною та своєю спільнотою.
Після перемоги кількість працівників, що повертатимуться назад на свої робочі місця, збільшиться. Процес їхньої адаптації, як і нових працівників, є важливим, адже впливає на швидкість включення в робочі процеси та ефективність людини загалом.
Саме тому працедавці мають завчасно готуватися до їхнього повернення та приділяти увагу налаштуванню адаптаційних процесів у компанії, щоб зробити онбординг ветеранів і ветеранок м'яким та ефективним. Розповідаємо, які правила допоможуть організувати цей процес.

Співпраця із ветеранами й ветеранками не має нести для менеджерів та HR-ів додаткового навантаження. До першого робочого дня людини треба готуватися як до welcome-дня будь-якого іншого працівника — він не бути має бути якимось особливим, щоби команда не відчувала контрасту з іншими працівниками.
Важливо в цей день ввести людину в курс справи, оскільки за час її відсутності в компанії могли змінитися процеси, організаційна структура, способи комунікації і стратегічні плани. Варто поговорити про зміни в команді та в посадах, щоби працівник/-иця розумів/-ла, у яке середовище повертається. Людина не має самостійно здогадуватися, що саме змінилося — навіть якщо до цього пропрацювала в компанії багато років.
Продумайте заздалегідь організаційні моменти — як буде побудований день, яка його частина буде присвячена змінам у компанії, спілкуванню з командою та відпочинку, і як саме зустрічатимете людину. Хоч вам не потрібно змінювати загальний процес онбордингу, та перевірте, чи не будуть деякі неформальні деталі травмувати учасників бойових дій. У деяких компаніях, наприклад, є традиція в перший робочий день вітати співробітника повітряними кулями. Однак для людини із бойовим досвідом звук лопання кульки може стати тригером, тому врахуйте це перед організацією welcome-привітання.
Заплануйте подальші комунікації та зустрічі відповідно до плану адаптації — він має бути такий самий, як в інших працівників.
Якщо знаєте, що ветеран чи ветеранка мають бойові поранення, то не забудьте перед поверненням облаштувати інклюзивний простір: місця без порогів для людей на кріслах колісних, спеціально обладнаний туалет, посадковий майданчик. Якщо приміщення має вихід на територію, де є галявина чи інше місце зі сходинкою — збоку має бути обладнаний пандус, або, за можливості, ліфт.

Для людей, які працюватимуть із ветераном чи ветеранкою в одній команді, можна попередньо провести діалог та розповісти про етичну комунікацію і правила взаємодії з людиною, яка має бойовий досвід. До прикладу, можна проговорити, що на цьому етапі важливо уникати чутливих тем і не ставити людині некоректні питання, які стосуються бойового досвіду.
Додатково можна запитати, чи мають члени команди якісь упередження або страхи, пов'язані зі змінами в команді, та знайти рішення, щоби їх подолати. Також важливо розповісти, що очікування команди можуть не збігатися з реальністю, адже після служби до них може повернутися трохи інша людина. Саме тому всім знадобиться деякий час, щоб налагодити зв'язок наново.
Деякі компанії та команди весь час допомагають своїм працівникам на фронті та зберігають із ними тісну комунікацію. У такому випадку після повернення людини можна вибудувати спілкування на обговоренні спільних моментів і точок дотику, які об'єднують людей.

Підготуйте відповідь на всі базові кадрові питання — які документи необхідні людині для повернення, до яких підрозділів компанії звертатися, як зараз відбуваються нарахування заробітної плати тощо.
Також варто уточнити, чи потрібна людині допомога в юридичних моментах, наприклад, у проходженні МСЕК, оформленні пільг або отримані статусу учасника бойових дій. Учасники бойових дій є однією з груп населення, яка має право на гарантії від держави та роботодавця. Вам необхідно попередити людину про ці пільги, зокрема, про можливість узяти додаткову оплачувану відпустку строком 14 календарних днів на рік.
Також варто поцікавитися, чи планує працівник/-ниця встановлювати групу інвалідності, проходити протезування чи фізичну реабілітацію — можливо, за кордоном. Це важливо, адже впливає на планування робочих процесів. Оговорюйте це на початку, щоби потім не виникало непорозумінь. Часто люди потрапляють у знайоме середовище і їм здається, що вони одне одного розуміють, однак непроговорені моменти можуть спричинити незадоволення в обох сторін.

На початку цивільного життя деякі ветерани осмислюють зміни в собі та своїх цінностях, і шукають нового призначення для себе. Згідно зі статистикою минулих років, понад 60% ветеранів змінили роботу після повернення з АТО/ООС. З них понад 50% – за власним бажанням та через причини, не пов’язані зі службою, такі як травмування та переїзд.
Для багатьох, повернення зі служби — це ніби нагода почати нове життя і поклик робити щось більше для себе. Людина може будувати в компанії кар'єру і всі свої стратегічні плани, але при поверненні змінити прагнення в житті. Саме тому важливо на перших зустрічах синхронізуватися, обговорити потреби і плани нового/-ої працівника/-иці плани та запитати, наскільки йому/їй буде комфортно працювати в старих умовах.
Деколи буває так, що після повернення людина не може виконувати обов’язки через набуті травми під час бойових дій. Також, можливо, що людина набула нових навичок і хоче бути більш корисною в іншому напрямі.Треба бути готовими до того, що ветеран або ветеранка може самостійно ініціювати розмову про свою готовність виконувати іншу роль.
Хоч військова служба і відрізняється від цивільної роботи, військові прокачують різні soft скіли — особистісні, комунікативні та соціальні навички, наприклад, стресостійкість або менеджмент. Саме тому до вас можуть повернутися ще сильніші працівники, які готові розширювати або змінювати свої посадові обов'язки.
Вам варто проаналізувати компетенції людини та перемістити її в інший проєкт, підрозділ чи змінити напрям діяльності в цілому. Така ротація допоможе зберегти працівника чи працівницю в команді та покращити результати процесів.

У багатьох компаніях розвинена система навчання працівників. Враховуйте в ній запити працівників-ветеранів та ветеранок. Часто після повернення вони цікавляться тим, чим не цікавились раніше. На одній з адаптаційних зустрічей можете розпитати людину про її інтереси та враховуйте їх у впровадженні майбутніх програм навчання.
Завершувати онбординг завжди необхідно зворотним зв'язком. Можете оцінювати, наскільки успішною була адаптація за такими критеріями: виконання посадових обов'язків, якість результату роботи, позитивне враження від колег, «влиття» в колектив, цікавість до розвитку та навчання, або підвищення кваліфікації.