Індивідуальні зустрічі 1:1 (one-to-one) — один із важливих інструментів для побудови комунікації та підтримки працівників-ветеранів — як під час реадаптації, так і впродовж всієї подальшої роботи в компанії. Вони допомагають ветеранам та ветеранкам відчути себе почутими, а вам — краще ідентифікувати та забезпечувати потреби колег, надавати регулярний зворотний зв'язок та створювати середовище із довірливими взаєминами. Водночас такі зустрічі дають змогу проговорити очікування та спільні цілі, підвищити рівень залученості, ефективності й задоволеності працівників та покращити внутрішні процеси в компанії.
Періодичність та структура персональних зустрічей із ветераном/кою не має відрізнятися від зустрічей з іншими працівниками команди. Та водночас маємо декілька порад, які допоможуть зробити вашу взаємодію комфортною.

Приділіть час для підготовки до запланованої зустрічі: перегляньте стан справ за поточними завданнями, перевірте записи з останньої зустрічі та визначтеся, чи є важливі моменти, до яких варто повернутися.
Визначте для себе, що саме ви хочете дізнатися та обговорити на цій зустрічі. Ви можете прописати приблизні теми, яких варто торкнутися. Будьте чіткими та лаконічними, ставте конкретні запитання.
Ось деякі приклади:
Про поточні завдання, умови роботи та завантаження

Якщо ви маєте в компанії систему корпоративної підтримки для колег з військовим та бойовим досвідом, можете також запитати, чи користувалися працівники нею, чи зручна вона для них та чи є в ній щось, що можна покращити.
Про зворотний зв'язок щодо роботи

Про кар'єрний розвиток

Для більш невимушеного початку розмови, особливо з новим співробітником/цею, спробуйте поставити мінімум одне запитання, спрямоване на особистий контакт. Робити це бажано спочатку, щоб подолати незручність моменту «старту комунікації» та налагодити контакт. А потім переходьте до інших запитань.

Перед зустріччю ви можете попросити співробітника/цю підготувати план зустрічі та запитання, які він/вона хоче обговорити. Так ви дасте змогу людині проявити активність та покажете її важливість, щире бажання допомогти й сфокусуватися на головних речах.

Якщо під час зустрічі 1:1 у вас немає потреби давати зворотний зв'язок щодо роботи працівника/ці, розв'язувати конкретні проблеми чи питання, можна обговорити якийсь кейс/поточний проєкт або попросити допомоги чи почути думку працівника стосовно іншого проєкту чи ситуації, не пов’язаної з ним безпосередньо. Це допоможе підвищити рівень довіри та стимулюватиме генерацію нових ідей.

Переконайтеся, що середовище для зустрічі є приватним та захищеним. Ваші колеги-ветерани/ки мають почуватися комфортно, говорити відкрито, чесно та без страху, що їх засуджуватимуть чи тиснутимуть. Так ви також сприятимете відкритій комунікації, де ваш/а співрозмовник/ця почуватиметься комфортно та готовим ділитися своїми думками та ідеями.
А якщо немає змоги провести зустріч наживо, оберіть інший формат, зручний людині, наприклад, аудіо- чи відеодзвінок. І пам’ятайте: ваші зустрічі не мають бути довгими та мають проходити тільки у робочий час.

До прикладу, у працівників-ветеранів може спричиняти дискомфорт обговорення військової служби та такі запитання: «Чи відчуваєш ти себе чужим в колективі?», «Тебе тягне назад?», «Що скажеш про ситуацію на фронті?», «Відчуваєш, що після повернення в тебе почали з’являтись якісь проблеми з ментальним здоров’ям?».
Персональні зустрічі — це не сеанс психотерапії, а формат, у якому ви можете дати працівнику/ці зворотний зв’язок щодо роботи та підтримку, обговорити теми, що хвилюють, та плани подальшого професійного розвитку.
Для працівників-ветеранів це також важливий інструмент підтримки на етапі реадаптації та повернення в цивільний колектив. Зустрічі допомагають додати впевненості у розбудові цілей та дають змогу ще більше залучитись в процеси й команду та обговорити можливі складнощі на шляху.

Наприкінці зустрічі обговоріть та синхронізуйте висновки, ідеї та подальші плани з колегою-ветераном. Результатом вашої зустрічі може бути список дій — хто, що, коли і як робитиме.
Індивідуальні зустрічі є дуже практичним інструментом. Якщо спільне обговорення підкріпити наступними діями, то це допоможе ефективніше виконувати поставлені цілі та досягати кращого результату. Водночас важливо не тільки отримати результат, а й вміти ретроспективно його оцінити і вирішити, що ми наступного разу зробимо краще, а що так само добре, як цього разу.
Ще один важливий індикатор того, що ваші зустрічі віч-на-віч працюють — це довіра в команді та компанії. Коли у працівників не виникають побоювання, що їх не зрозуміють чи навіть засуджуватимуть, і вони знають, що ви їх підтримаєте, навіть якщо щось піде не так. Тож почуття довіри та безпеки – фундамент вашого успіху.